Антиукраїнський обов’язок поляка

МАЯЧНЯ ЛЮБЛІНСЬКОГО ВОЄВОДИ ЧАСІВ «ДОБРОЇ ЗМІНИ»

Воєводі не сподобалося те, що сказав в Сагрині минулої неділі Григорія Купріянович, голова люблінського Українського товариства. Сагринь було колись православним, українським селом. У березні 1944 року його знищило польське підпілля.

Купріянович сказав — згідно з історичною правдою — що в Сагрині 74 роки тому, загинули громадяни Речіпосполитої, українські православні, від рук інших громадян Речіпосполитої, «бо говорили на іншій, ніж більшість, мові і були іншого визнання», і додав, що «цей злочин проти людства вчинений був членами польської нації — партизанами Армії Крайової, що були солдатами Польської підпільної держави«.

Він висловив також надію, що пам’ять про Сагринь «буде все ж таки вшанована Польською республікою так само гідно, як і пам’ять про громадян інших національностей і визнань, які знайшли свою смерть в страшних роках II світової війни».

Так вже бувало — наприклад, в Павлокомі, що пам’ятники вбитим польським громадянам української національності, відкривали спільно президенти Польщі і України: Лех Качинський і Віктор Ющенко.

Слова Купріянович і все, що відбувалося в Сагрині, нечувано бухнули люблінського воєводу. Він назвав урочистості «однією великою провокацією» і «нахабством», бо відбулися кілька днів перед річницею волинської трагедії, отже — на його думку — урівнюють польські волинські жертви з українськими цивільними жертвами на Люблінщині — певно через те, що вбиті жінки і діти були до зубів озброєні.

Воєвода подякував також відповідним службам, що забезпечили порядок, бо на його думку в Сангрині зібралися українські націоналісти, а в’їзд до Польщі тисячі чи двох тисяч бандерівців завжди небезпечний.

Важко сподіватися більшої маячні, але це не кінець виступу люблінського воєводи.

Чарнек також пообіцяв подати до прокуратури повідомлення про злочин, скоєний Купріяновичем за двома статтями: зневага польської нації і заперечення злочинів українських націоналістів. Що польські вбивства в Сангрині має до зневаги польської нації і до злочинів УПА на Волині? Цього не пояснив. Хай цим гризеться прокуратура.

На урочистостях в Сангрині був присутній президент України Петро Порошенко, якого запросили польські українці.

Незважаючи на вибоїсті нині польсько-українські відносини, причиною чого є, в основному, інтерпретації воєнної історії, він сказав: » Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами точно послаблює нас. Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі Сходу, коли гібридна війна розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу. (…) Будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам’яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятними. Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це є ганебно, це є неприйнятно. Це шлях в нікуди. На мою думку, це – зрада пам’яті про невинні жертви нашої спільної трагедії. (…) Ми рішуче засуджуємо брутальність і насилля як сьогодення, так і минулого, та закликаємо нинішнє й прийдешні покоління і українців, і поляків не допустити подібної трагедії. «.

Варто нагадати, що Петро Порошенко є українським лідером, який встав на коліна перед перед варшавським пам’ятником жертв Волині.

В Сагрині сказав також: «Хочу наголосити, що ми глибоко шануємо пам’ять представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині у 1943-1944 роках. І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (…) Перед пам’яттю невинних жертв Сагрині я закликаю усіх нас – українців і поляків – до християнського прощення. Саме до взаємного прощення, а не до помсти, закликають нас з небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами».

А вже про ці слова воєводі Чарнкові навряд чи донесли — бо якби їх знав, міг би подати до прокурора також і на президента Порошенка, хоча би за припущення, що польські урядовці розраховують на політичні вигоди, ліцитуючись кров’ю співвітчизників.

На спеціально скликаній прес-конференції люблінський воєвода оголосив, що «виконав свій обов’язок яко поляк». А хотілобися, ой, як хотілобися, щоб Чарнек забув про «свої польські обов’язки», бо коли він їх виконує, то лишається тільки застидатися і замислитися над кепською розумовою кондицією певних чиновників.

Paweł Smoleński
Antyukraiński obowiązek Polaka. Brednie lubelskiego wojewody czasów «dobrej zmiany»
Gazeta Wyborcza, 9
.07.2018
Переклад О.Д.

10.07.2018
Дякуємо: zbruc.eu

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*