Чи не Росія вчила всіх брудних штучок Манафорта?

Пройдуть роки, історики зможуть вивчати документи обвинувачення Пола Манафорта, щоб зрозуміти, як відбулася русифікація американського суспільного життя. Манафорт підозрюється у відмиванні грошей, податкових шахрайствах і брехні про своїх клієнтів. Все це він робив для того, щоб, як  каже обвинувачення, «насолоджуватися розкішним стилем життям в Сполучених Штатах». Серед іншого стверджується, що він витратив $1319281 незаконно прихованих від казначейства США на яскраві імпрези на Флориді; $934350 — на килими в магазині у Вірджинії; $655500 — на ландшафтного дизайнера в Гемптоні.

Дехто побачить іронію долі в тому, що Манафорт робив це, тренуючи кандидата Дональда Трампа на «анти-елітну» виборчу кампанію, спрямовану на «осушення болота» і очищення Вашингтону. Але правдива іронія в тому, що власне цю тактику він десять років вдосконалював в Україні, працюючи там за дорученням Росії.

Манафорт вперше був запрошений на роботу в Україну у 2004 році російським олігархом Олеґом Деріпаскою. Але реальний слід Манафорт залишив тут в 2006 році, коли він привіз в Україну десятки американських політичних консультантів для допомоги в проведенні етнічно зарядженої виборчої кампанії, в якій проти українських лідерів виступали російські, намагаючись помогти Росії зберегти вплив на країну. В 2008 році він допоміг провести кампанію проти НАТО, виступаючи проти членства України в трансатлантичному альянсі. В 2010 році він був одним з кількох радників (решта були в основному росіянами), які помогли змінити образ Віктора Януковича, колишнього зека, якого тоді російський уряд пропихав на президента України. Янукович звинувачував тоді тодішній уряд у корупції, заявляв, що вибори будуть сфальсифіковані і, зрештою, виграв.

Весь цей досвід знадобився в 2016-му. Експлуатація етнічної напруженості; неприязнь до НАТО; постійна мова — справедлива чи ні — про корупцію  суперників; крики про фальсифікацію виборів — такою була тактика теж і Трампа. Кілька інших обставин, пов’язаних з Януковичем, що зрештою втік зі своєї країни, мали би служити попередженням. Він був «анти-елітним» кандидатом, а виявився значно корумпованішим за наявну еліту, використовуючи своє службове становище для особистої вигоди. І прагнув зруйнувати конституцію України, спочатку делікатно, а потім відверто.

Опубліковане в понеділок обвинувачення не фіксує Манафорта яко зв’язкового між кампанією Трампа і урядом Росії, хоча і стверджує, що він порушив й інші закони. Але такий зв’язок чітко проявився в іншій понеділковій медіа новині — коли з’ясувалося, що зовнішньополітичний радник Трампа Джордж Пападопулос знав про атаку російських гакерів на кампанію Клінтон задовго до того, як цей факт був відомий тут ще комусь; вже в травні 2016 року Пападопулос знав, що Росія має «компромат» на Клінтон.

Але навіть якщо обвинувачення Манафорта не є вбивчим доказом, воно свідчить про важливі речі. Протягом тривалого часу частина американського політичного та бізнесового класу ідеологічно та естетично зливається зі своїми пострадянськими колегами. Використання підставних компаній і кіпрських банківських рахунків, зашкальні витрати на одяг і житло, глибоко цинічне маніпулювання етнічними чи расовими розколами для перемоги на виборах – така поведінки тепер є спільною для сумнівних комбінаторів обох континентів.  Якщо це обвинувачення вірне, то Манафорт є живим втіленням цієї російсько-американської конвергенції. І Трамп, звичайно, є її апофеозом.

Anne Applebaum
Did Russia teach Paul Manafort all its dirty tricks?

The Washington Post, 31.10.2017
Зреферував О.Д.

Дякуємо: zbruc.eu

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*