Калімантан: орангутани зникають

Упродовж останніх 16 років кількість орангутанів на острові Калімантан зменшилась на понад 100 000. Виною цьому є передусім різке зменшення та викорчовування тропічних лісів і браконьєрство, інформують науковці у журналі «Current Biology». Вони попереджають, що популяції, які опинилися під загрозою, без відповідних захисних заходів в майбутньому продовжуватимуть вимирати.

Все рідше на Калімантані можна побачити самку орангутана з малям. Зображення: Marc Ancrenaz.

 

Орангутани – найбільші ссавці, що проживають на деревах, й останні великі гомініди, що залишились в Азії. Поширені примати коричнево-червоного кольору на острові Суматра і Калімантан, проте тут вони перебувають під все більшою небезпекою. У результаті викорчовування тропічних лісів та іншої людської діяльності руйнується життєвий простір цих харизматичних мешканців дерев – він фрагментується і скорочується.

Браконьєрство становить додаткову загрозу тваринам. Очевидно, що навіть нові захисні заходи не можуть нічого змінити. Адже попри такі заходи впродовж останніх 16 років на Калімантані кількість орангутанів різкого зменшилась, інформують науковці на чолі з Марією Войґт (Maria Voigt) з Інституту антропології імені Макса планка Лейпцигу.

Щоб порахувати кількість червоних велетнів, Войґт і її колеги оцінили польові дослідження, які здійснювалися в період між 1999-2015 роками. На основі вирахуваних при цьому гнізд орангутанів вони визначили силу і розвиток популяції на острові. Хоча нові цифри однозначно вказують на те, що з самого початку на Калімантані було більше орангутанів, ніж припускали, проте і зникають вони зараз швидше, ніж вважали.

Результат лякає: впродовж останніх 16 років постраждала понад половина гомінідів. Загалом кількість орангутанів зменшилась на понад 100 000 тварин. З 64 груп, що проживає на острові, лише 38 складається зі 100 особин і більше, інформує команда вчених. Ці цифри вважають мінімальними величинами для того, щоб популяція могла вижити в довгостроковій перспективі

Причини зменшення кількості однозначні: найбільша кількість орангутанів зникла там, де території викорчовують або перетворюють на сільськогосподарські угіддя. Проте навіть у зовсім недоторканих лісах або таких, де вирубують дерева вибірково, тварини зникають. Хоча рівень зникнення тут не найвищий, та найбільші кількісні втрати. Адже тут і проживає найбільше орангутанів.

Причина такої несподівано великої втрати тварин у здавалося б недоторканому лісі така: на цих територіях браконьєри чинять злочини, торгуючи м’ясом мавп і маленькими мавпенятами.

Тварини не можуть впоратися з таким високим рівнем вбивств: «Орангутани лише зрідка заводять нащадків, і їх невелика кількість. Попередні дослідження засвідчують, що коли один зі ста дорослих орангутанів відпадає, найімовірніше, популяція вимре», – сказав співавтор дослідження Серж Віх (Serge Wich) з університету Джона Мура у Ліверпулі.

Попри те, науковці виявили і позитивні дані: орангутанів довго описували як дуже чутливих тварин, що можуть вижити лише за найкращих екологічних умов. Натомість нові свідчення доводять: гомініди більше схильні до пристосування, ніж припускали. Так, вони водяться у сильно деградованих лісах і навіть на деяких плантаціях, і можуть вижити у невеликих лісових регіонах.

Вже раніше дослідження продемонстрували, що тварини здатні пристосуватися до нового харчування і пересуваються не лише з дерева на дерево, а й по землі. Можливо, якраз завдяки цій гнучкості на Калімантані все ще залишаються напівстабільні популяції. Завдяки їм не потрібно боятися швидкого вимирання мешканців дерев.

Проте це не причина розслаблятися, вважають науковці. Їхні дослідження свідчать: наступні 45 000 орангутангів можуть зникнути впродовж 35 років лише в результаті знищення їхнього життєвого простору – при цьому ще не враховано браконьєрства.

Войґт і її колеги через це вимагають, щоб у майбутньому строго забороняли полювання на м’ясо, вбивство тварин у конфліктних ситуаціях та роздрібну торгівлю ними. Ймовірними заходами боротьби з цими явищами стали б посилена робота з громадськістю, пропозиція допомоги у розв’язанні конфліктів між громадами і послідовне кримінальне переслідування браконьєрства та незаконного викорчовування лісів.

«Для захисту видів необхідно передати повідомлення про наше дослідження індонезійським і малайзійським природозахисним службам, щоб вони могли напрацювати відповідну стратегію, яка би брала до уваги сучасне зникнення популяції», – сказав Ерік Мейярд (Erik Meijaard) з Університету Квінсленда.

Borneo: Die Orang-Utans verschwinden

Cell Press/ Max-Planck-Gesellschaft, 16/02/2018

Зреферувала Соломія Кривенко

Дякуємо: zbruc.eu

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*