НАН вважає заяви Толочка справою його сумління

Національна академія наук України відповіла на звернення членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо виступу академіка НАН України П.П.Толочка на ХХІІ «Всесвітньому руському народному соборі» в Москві в листопаді 2018 року.

Попри те, що звернення адресувалося особисто Борисові Патону, відповідь підписана прес-службою НАН. Подаємо її повнотекстово:

Академік НАН України П.П.Толочко – знаний  український історик-медієвіст, археолог, у науковому доробку якого чимало фундаментальних праць з історії та археології давнього Києва, проблем історії східних слов’ян, українського середньовіччя; упродовж тридцяти років він очолював Інститут археології НАН України. Був багатолітнім очільником Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Академік П.П.Толочко неодноразово обирався до складу Президії НАН України.

Водночас П.П.Толочко – відомий політичний і громадський діяч, народний депутат України 3-го та 4-го скликань (1998–2006).

Науковій спільноті України добре відома його власна особлива позиція з низки складних питань етногенезу, історії України нової та особливо – новітньої доби. Громадськість також обізнана з його політичними поглядами, які він публічно оприлюднює під час виступів на різноманітних політичних і громадських заходах в Україні та за її межами. При цьому Петро Толочко жодних заяв від імені Президії НАН України або Національної академії наук України не робив, представляючи виключно особисту позицію.

Враховуючи зазначене, НАН України підкреслює, що громадянська і політична позиція академіка НАН України П.П.Толочка є справою його особистих переконань і сумління та не відображає позицію Президії НАН України та Академії в цілому.

Прес-служба НАН України

Нагадаємо, що члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента НАНУ Бориса Патона 29 січня цього року з вимогою пояснити в якій мірі тези виступу П.П. Толочка у Москві (листопад 2018 р) відповідають позиції Президії НАН України.

«Чому я тут, на Всесвітньому російському соборі? []тому, що я вважаю себе часткою російського світу.

Російський світ починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на стародавній Київській Русі. Коли перші літописці і перші богослови намагалися усвідомити, що таке Русь, вони ідентифікували цей величезний простір від Новгорода до Києва, від Карпатських гір до Волго-Донського межиріччя як єдиний православний російський простір.

Свого часу я навіть пропонував дати Російському світу другу назву — Східнослов’янський православний світ. Вона більш нейтральна, хоча, по суті, те ж саме, і, звісно, цей світ містить і мою рідну Україну. Хотів би сподіватися, що час негараздів завершиться і історія вирулить на стовпову дорогу. Не знаю, що нам робити у Брюсселі чи Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві і Петербурзі, і таких в Україні мільйони. Мені приємно, що процес нашого співробітництва, розпочавшись бог знає коли, не закінчується і сьогодні. Зараз у залі сидить Василь Семенович Лановий, і він мені сказав: «Ну що, почекаємо ще трошки?» Гадаю, почекаємо. Історична правда не дозволить розірвати наш кровний союз східнослов’янських братніх народів!», — заявив зі сцени Кремлівського палацу тоді пан Толочко.

Поки в НАН України думали, як відреагувати (і чи реагувати взагалі) на слова свого академіка, той встиг наговорити ще «три міхи щастя». Зокрема у у інтерв’ю виданню «2000» розводився на теми Томосу.

«Жодної автокефалії ми не отримали. Статусу патріархії нам не дали. Це фікція. Це, за суттю, містифікація патріарха і президента… Зусиллями Порошенка ми отримали жорстко централізовану Церкву, підпорядковану «православному» Стамбулу», – заявив академік Національної академії наук України, іноземний член Російської академії наук, почесний директор Інституту археології Національної академії наук України Петро Толочко.

У цьому ж інтерв’ю він порадив Президентові Порошенку не мандрувати країною з Томосом, бо той документ є «фількіною грамотою», і ставить у приклад «добу достатку» часів президентства Віктора Януковича. «Йому вартувало би поїхати по Україні [замість туру з Томосом] і розповісти, як при ньому поліпшилося життя українців. Хоча би в порівнянні з часами Януковича, коли люди кричали на майдані, що «так жити неможливо!». Сьогодні маємо 75% ВВП від того рівня, що був при Януковичі, і виявляється, жити можна! А тоді не можна було», – сказав Толочко.

11.02.2019
Дякуємо: zbruc.eu

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*