«Нова Ялта» чи стара «перегрузка»

Від зустрічі Трампа з Путіним навряд чи варто очікувати якогось позитиву. Радше навпаки, глава Білого дому навіть сам заявив, що готовий йти на поступки Росії. Такою поступкою може стати й Україна.

Від зустрічі з кремлівським шефом главу Білого дому відмовляло багато американських експертів зі зовнішньополітичних питань. Адже для саміту не створено надійного ґрунту, не проговорено нагальні питання, не вироблено шляхів, за якими можна шукати консенсусу на зустрічі двох державних лідерів.

От скажімо колишня помічниця міністра оброни Евелін Фаркас, обґрунтовуючи свою тезу про несвоєчасність американсько-російської зустрічі на найвищому рівні вказала на те, що сам Трамп дав напередодні всі козирі до рук Путіна. Передовсім йдеться про те, що за минулі дні американський президент посварився зі всіма своїми союзниками з НАТО. Тут і розрив угоди щодо ядерної програми Ірану, і влаштування торгівельної війни з Європою і Канадою, і загострення критики європейських союзників за небажання стрімко підвищувати витрати на оборону. Все це залишило Трампа сам на сам з Путіним.

Утім Трамп, на жаль, не дослухався до мудрих порад. Американсько-російський саміт відбудеться 16 липня у Гельсінкі. Щобільше, американський президент пристав на те, щоб на березі Фінської затоки побалакати з  російським візаві у чотири ока (лише з перекладачами), без присутності помічників, радників та інших членів делегації. І це на думку експертів дуже тривожна звістка, оскільки віртуоз політичних ігор Володимир Путін зможе легко обвести навколо пальця недосвідченого Дональда Трампа, котрий не зможе розраховувати на мудру пораду експерта.

Можна припустити, що Трампа окрилив сінґапурський успіх, тобто зустріч з північнокорейським лідером Кім Чен Ином. На тому саміті Вашінґтону нібито вдалося домогтися від Пхеньяна серйозних поступок – передовсім денуклеаризації Корейського півострова. Хоча тепер чимраз чіткіше стає зрозумілим, що успіхи ті були доволі сумнівними: КНДР, за даними західних розвідок, має намір і надалі розвивати ядерну й ракетну програми.

З Росією ж ситуація на порядок складніша. Взагалі вся прикрість американських позицій напередодні гельсінського саміту полягає передовсім у тому, що в той час, як Москва має чітку політику щодо Сполучених Штатів (не будемо зараз вдаватися в міркування, наскільки вона ефективна й раціональна), Вашінґтон з Трампом на чолі такої політики досі виробив.

Зрештою й до нього, Америка шарпалася з боку в бік у питаннях взаємин з Кремлем (згадати хоча б нерішучі дії Барака Обами і «перегрузку» Гілларі Клінтон). Утім раніше, принаймні, була якесь загальне розуміння, яку стратегію США провадять щодо Росії на певному етапі.

«У Рейґена у Буша, у Клінтона тощо були свої випрацювані візії, стратегії, інтереси. Зараз же ми перебуваємо у ситуація, яка для нас є цілком незрозумілою. Зараз ми не маємо чіткого розуміння, якими є наші інтереси щодо Росії. Ми знаємо, що існують проблеми, ми розуміємо, що було втручання у наші вибори, існує конфлікт щодо Сирії та України. Але ми не знаємо, як чинна адміністрація підходить до вирішення цих питань і чого вона прагне досягнути», – так окреслив проблему американський політолог-кремлезнавець Марк Помар.

Саме ця невизначеність російської політики Вашінґтона може призводити до найрізноманітніших казусів за участі Трампа. От приміром, його заклик повернути Путіна до «Великої сімки», який пролунав на саміті G7 у Квебеці. Згодом з’ясувалося, що ця заява блав його власним імпровізом, жодним чином не узгодженим з командою радників. Саме тому експерти так побоюються тієї розмови Трамп-Путін в чотири ока.

Перед обличчям гельсінського саміту в медіа-просторі почалися навіть балачки про «нову Ялту». Ця ідея віддавна надихає кремлівських завсідників. Саме тому вони так вболівали за те, щоб у Білий дім прийшов Дональд Трамп, котрого, як їм здавалося, буде легко розкрутити на «новий поділ світу» з огляду на авантюрний характер і неврівноваженість чинного американського лідера. Зрештою Трамп одного разу навіть сам висловив припущення про можливість влаштувати «нову Ялту» як «найкращий спосіб залагодити безпеку в Європи». Можна собі лише уявити, як після таких слів перекосилися обличчя в мешканців країн Східної Європи, які є також членами НАТО.

Та найбільше з приводу зустрічі на березі Фінської затоки мали б хвилюватися українці. Адже не виключено, що ті поступки Росії, які анонсував Трамп, робитимуться за рахунок інтересів України. Пригадаймо, що під час брифінгу наприкінці червня американський президент, відповідаючи на запитання, чи зможуть Сполучені Штати визнати Крим частиною Росії, сказав: «Побачимо». Звісно, згодом слова американського президента намагалися дезавуювати його підлеглі, запевняючи, що Вашінґтон не припинить тиск на Москву з кримського приводу. Утім, як то кажуть, осад залишився.

І підстави для української стурбованості дають не лише спонтанні висловлювання Трампа.  Як стало відомо журналістам видання The New Yorker, союзники США на Близькому сході закликали главу Білого дому «обміняти Україну на Сирію». За даними газети, з такою пропозицією до Трампа ще рік тому під час бесіди за вечерею зверталися:  посол Ізраїлю у Вашінґтоні Рон Дермер, міністр закордонних справ Саудівської Аравії Адель аль-Джубейр і керівник зовнішньополітичного відомства Об’єднаних Арабських Еміратів Абдалла бен Заїд. «Їхній меседж був таким: чому б нам не зняти з Росії українські санкції в обмін на те, щоб росіяни вичавили Іран зі Сирії», – повідомляє видання з покликом на анонімного представника адміністрація президента США, котрий був присутнім на тій вечері.

Момент тоді виявився невдалим через несприятливу для такого сценарію політичну ситуацію. Утім тепер, напередодні гельсінського саміту, Трамп почав виступати з заявами, які наводять на думку про те, що він все ж може бути відкритим для угоди з Путіним.

Сподіватися все ж треба на те, що у двобої закликів переможе здоровий глузд, презентований, зокрема у листі колишніх глав зовнішньополітичних відомств західних держав. Екс-держсекретарка США Мадлен Олбрайт, колишні міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, Італії Ламберто Діні, Великої Британії Малкольм Ріфкінд та інші достойники (загалом 16 персон) закликають Дональда Трампа зміцнити підіпсуті стосунки зі західними союзниками і попереджають, що ігнорувати загрозу з боку путінської Росії було б серйозною помилкою.

«Дії Росії в Криму і на сході України порушили суверенітет України і міжнародне право. Її втручання у вибори у всьому світу підриває довіру до демократії. Іґнорувати ці дії або акцептувати їх було б серйозною помилкою, яка спонукатиме до подальшої агресії і нестабільності», – наголошується в листі. А пані Олбрайт застерегла главу Білого дому ще й від себе особисто: «Трамп повинен дотримуватися великої обережності, тому що він має справу з колишнім співробітником КДБ, котрий дуже непогано грає навіть зі слабкими картами на руках». Тож будемо вірити, що Дональд Трамп принаймні цього разу дослухається до розумних порад мудрих людей.

11.07.2018
Дякуємо: zbruc.eu

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*