Остап СМЕРЕКА: Війна триває, якщо хтось забув

Сьогодні, 4 квітня Харків прощався з Яною Червоною, відомою волонтеркою та бійцем Окремого штурмового батальйону «Донбас-Україна» з позивним «Відьма». Площа навколо пам’ятника Тарасу була заповнена її побратимами та просто патріотичними харків’янами. Яни не стало два дні тому. 2 квітня в районі н.п Новозванівка-Попасна в результаті обстрілу з боку російсько-колабраціоністських військ ворожий снаряд ПТУР влучив у бліндаж, шансу вижити не було.

Для Яни протистояння з «русским миром» почалося ще з перших днів Революції Гідності, вона була активним учасником Євромайдану та «Харківської самооборони».

З початком бойових дій на Донбасі, Яна Червона стала волонтеркою, активно збирала допомогу бійця батальйону «Айдар». Однак з плином часу Яна обрала для себе іншу, та зовсім не жіночу долю. Маючи войовничий характер, та непохитне почуття патріотизму до України, вже у 2016 році жінка сама взяла до рук зброю, змінивши затишну домівку на мокрі окопи. Все тому, що вона не змогла бути осторонь. Так, з позивним «Відьма» Яна Червона стала військовослужбовцем Збройних сил України, спочатку проходила службу в 54-й бригаді, а пізніше в батальйоні «Донбас-Україна».

За два з половиною роки служби на передовій «Відьма» стала досвідченим бійцем. Найбільше хотіла, аби війна закінчилася перемогою та повернутись додому, адже вдома на неї чекали матір, двоє маленьких дітей та чоловік, який продовжує здійснювати волонтерську допомогу українським захисникам. Додому Яна Червона повернулася у труні.

Дивлячись на сурових чоловіків та мужніх жінок, які прийшли попрощатись із «Відьмою», охоплюють протилежні почуття. З одного боку – вдячність героям, які захищають Україну. З іншого – сором за більшість громадян України. Адже, хто за політичними справами, а більшість – за своїми особистими інтересами забули, що в країні їде війна. Серце стискає, коли проїжджаючи повз траси та бачиш борди за написом: «Голосуйте, ми прикриємо».Так само – відпочивайте, ходить на концерти співаків та гумористів, виїджайте на відпочинок за кордон. Армійці нас прикриють собою. Своїм життям. Вони прикриють і тих, хто мріє про «восстановление отношений с братським народом», готові «стиснув зубы, договариваться с Путиным». До сих пір добра половина харків’ян постійно базікають на тему «с соседями надо жить дружно». Так само, як більшість нібито патріотично налаштованих громадян ладні відгородити себе, свій особистий світ від війни, яка палає на Донбасі.

Будемо мужні та пильні. Доки Крим та Донбас під п’ятою окупанта, доки до мирних домівок йдуть труни із українськими воїнами – спокою на душі бути не може. Вся країна має думати та працювати на перемогу.

Дякуємо: glavnoe.ua

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*