Три масштабні акції, перекриття Хрещатику, зайняття Колонної зали і Кличко вийшов до людей

У вівторок, 5 березня відбувся черговий раунд протистояння громади міста та чиновничого вакууму в розумінні проблем, що сьогодні спіткали жителів міста на пагорбах Дніпром. Акція проти незаконних забудов та чиновничого свавілля з роздачі дозвільної документації на, ось таке, з Вашого дозволу скажімо, будівництво стала уже третьою. Ці акції поєднали біля сотні киян з різних мікрорайонів, що уже не перший рік ведуть боротьбу за збереження свого рідного міста, за право жити у комфортних умовах, за право бачити в місті дерева та зелені насадження, за право гуляти містом з унікальним збереженим історичним ареалом, наповненим неповторним, притаманним лише йому колоритом, його тисячолітнім духом.


 «Сьогодні ми зіткнулися з прорахунками і помилками рішень ще команди Омельченка, що дали нам щедру спадщину рішень Київської міської ради (далі – КМР) епохи Черновецького. За цими рішеннями роздавалися сотні гектарів земель, укладалися незрозумілі договори і все це без відома місцевих мешканців. Нині, уже нова Київрада, може остаточно узаконити ці рішення наданням інших дозвільних документів тим, хто ці рішення тоді “проштовхував”. Наше завдання – не допустити цього», — виголосив зі східців міськради перед кіянами громадський активіст, співкоординатор Штабу оборони Києва Петро Тігунов.

Саме плутанина в дозвільних документах, необхідності їх наявності щодо конкретного виду робіт у забудовника, є основним головним болем багатьох активістів на сьогодні. Детальні плани території (ДПТ), містобудівні умови і обмеження, численні картки на порушення благоустрою, та інше стають предметом спору громади із забудовниками не лише в адміністративному, а  й в судових процесах. При чому, якщо у першому випадку міська адміністрація просто не бачить, або ж умисно не помічає  очевидних порушень своїх профільних департаментів, то в суді ці порушення швидко встановлюються і тоді, знову ж таки, виникають питання до тієї ж міської адміністрації – порушень не бачимо, а виправляти, тепер уже за рішенням суду, їх треба.

Однак, говорити про те, що громада в цілому і громадські активісти зокрема, виступають проти будь-якого нового будівництва – не варто. Мова, ймовірніше йде не настільки про відмову від будівництва взагалі, як про те, щоб це будівництво не погіршувало умови життя мешканців – не знищувало б зелених зон, не плюндрувало зовнішній вигляд міста, не обмежувало б можливості уже наявних мешканців. «Мы не выступаем категорически против строительства. Примеров успешного строительства без уничтожения деревьев и архитектуры города – хватает. Ми выступаем против отсутствия контроля за всем этим. До средины 1990-х как-то еще удавалось следить за этажностью зданий в центре, где закон устанавливает четкие ограничения – «не выше чем» и это уже было послесоветское время. А сейчас – 34 этажа в центре – никого не смущают», — з сумом констатує мешканка кварталу «Жилянська-Саксаганського-Толстого» Жанна Довгич.

Справді, своєрідний будівельний бум столиця переживає уже не перший рік. Нині будівельні майданчики, подекуди, зустрічаються частіше, аніж зупинки того ж громадського транспорту, а будівельний кран став невід’ємною складовою більшості столичних пейзажів. За таких умов одиничний опір потужній бізнес-машині безсилий.  Приклади успішної боротьби із недобросовісним забудовником на одному об’єкті  не можуть гарантувати дієвість застосування тих же способів і методів боротьби, оскільки окремо виборена перемога ніяким чином не впливає на загальну тенденцію, що формується кількістю. Саме тому потрібно об’єднуватися і взаємодіяти по різним проблемним об’єктам, вважає один із координаторів Громадського обьеднання «Громада Андріївський Узвіз», Віталій Білецький: «Ті містобудівні процеси, що відбуваються зараз в Києві – вони стосуються кожного. Тут важливо ділитися досвідом і таким чином допомагати один одному».

Проте, координація і взаємодія столичних активістів стала далеко не самоціллю проведення останнього  заходу. Головним завданням акції стало налагодження діалогу між конкретними ініціативними групами та найвищою міською владою в особі самого київського міського голови Віталія Кличка. «Ми сюди прийшли на діалог з мером міста, щоб змінити стан справ в системі», – говорить організатор акції, лідер Штабу оборони Києва, Сергій Мельниченко. Його слова підсумували виступи активістів, далі протест перейшов у свою активну фазу: «Кличко не виходить до нас. Давайте, чекаємо ще 15 хвилин і будемо виходити на проїзджу частину – будемо чекати його там».

За сплином 20 хвилин кияни змучені очікуванням свого обранця перекрили рух центральною вулицею столиці. На кілька десятків хвилин рух Хрещатиком було повністю паралізовано, а до приборкання протесту були залучені близько 50 спецпризначенців.

Прикро це констатувати, однак гіркий досвід силового затримання активістів під стінами Подільського райвідділу столиці, що зрештою закінчився акцією «Бандера вставай!», так і не було враховано керівництвом столичних правоохоронців. Не всі шоломи спецпризначенців містили особові номери, а окремі бійці взагалі були в масках. (читайте також: Націоналісти вийшли під МВC з вимогою дотримання поліцією законів. Що поліція порушила 9 лютого?)

Не обійшлося цього разу і без постраждалих. Декілька активістів отримали забиття внаслідок «ефективних» дій правоохоронців.  «Активні громадяни» поспілкувалися з однією з постраждалих. «Ми розгорнули величезний плакат під стінами мерії і частково зайняли одну смугу руху. Тоді прийшли поліцейські і почали нас виштовхувати. Один з них виштовхуючи мене, вдарив сильно по руці. Я попросила припинити, на що він мені відповів, що нічого не робить. Зараз от, у мене дуже болить рука, я не можу її піднімати», — поскаржилась громадський активіст Наталья Соловйова.

Однак, найбільшою несподіванкою стало затримання лідера акції – Сергій Мельниченка, який найактивніше вступився за активістів, яких поліція силоміць намагалася відтіснити з дороги. На Сергія було складено адмінпротокол за ст. 185-1 Кодексу про адміністративне судочинство України, що передбачає покарання за  порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій у вигляді штрафу.

На жаль, навіть таке пожвавлення подій не викликало жодного інтересу з боку міського очільника — слуга городян так і не вийшов до присутніх, пообіцявши прийняти 5 делегатів після 18:00.

За результатами зустрічі, що відбувалася в уже зазначений час, було досягнуто домовленостей про створення робочої комісії з питань незаконних забудов за головування одного із заступників міського голови – Володимира Солончака. Комісія контролюватиме проблемні забудови, а її саму контролюватиме громада. Засідання комісії заплановано проводити раз на тиждень, предметом розгляду мають бути в середньому п’ять-десять проблемних об’єктів за засідання. Серед проблемних адрес будівництво на В. Порика, 18; на Андріївському узвозі, 14-16; на вул. Цимбалів яр, 35; на вул. Мирній, 2/1; на просп. Перемоги, 138 та на Вознесенському узвозі, 28-30; недотримання вимог по розірванню Київрадою договорів-оренди на Андріївському узвозі, 14-16; на вул. Ревуцького, 8; на Осокорках; на вул. Цимбалів яр, а також на Вільшанській, 2-6; вимагання перевірок ДАБК по перетин Оболонського проспекту і вул. Маршала Малиновського у Оболонському районі м. Києва; вул. Квітки Цісик, 64 (перетин вул. Гамарника, 64 та вул. Селянської) у Оболонському районі м. Києва; вул. Василя Порика, 18 у Подільському районі м. Києва; вул. Русанівська набережна, 3-А (фактична – Русанівська набережна, 3) у Дніпровському районі м. Києва; вул. Героїв Оборони, 8 у Голосіївському районі м. Києва; вул. Костанайська, 7 у Голосіївському районі м. Києва; вул. Цимбалів Яр, 35 у Голосіївському районі м. Києва; пров. Микільський (Січневий), 7 у Печерському районі м. Києва; вул. Столєтова, 50-50-А, 52 у Голосіївському районі м. Києва; вул. Мирна, 2/1 у Шевченківському районі м. Києва; вул. Михайла Максимовича, 32, 34 у Солом’янському та Голосіївському районах м. Києва; вул. Перспективна, 7-А у Печерському районі м. Києва; просп. Героїв Сталінграда, 45, 45-А в Оболонському районі м. Києва; просп. Броварський (ТОВ «Галеон») у Дніпровському районі м. Києва. В цілому Штабу оборони Києва зібрав біля 60 адресів і перелік постійно зростає.

Насамкінець, порадувати своїм приходом громадськість вирішив і сам пан мер. Опів на дев’яту вечора, тобто фактично через сім годин після офіційного початку акції об 13.30, Кличко спустився зі свого кабінету до тих небагатьох активістів, що витримали години очікування, сутички з поліцією та холодний вітер, що весь день панував в столиці. Дикція, жестикуляція та й в цілому поведінка градоначальника видалися нам вкрай дивними.


Варто згадати лиш той факт, що розмова Кличка з людьми, що перебувають на грані відчаю у багаторічній боротьбі за збереження столиці, розпочалася з риторичного питання «Не замерзли?» і наступних слів «Хочу Вас всіх привітати!». Як виявилося, Віталія Володимировича дуже обурив той факт, що попри третю поспіль акцію під стінами міської адміністрації та в ній самій – до нього, як до її очільника начебто ніхто не зателефонував та не написав «смс-ки», і таким чином від не знав, що його уваги вимагають його виборці.

Далі слідував традиційний блок «справедливості», де пан мер обіцяв в усьому розібратися і всіх покарати. А от відповідей на прямі питання Кличко вирішив уникнути. Не отримали кияни відповіді на питання, а чи любить таки Кличко Київ. Залишилось без відповіді і питання «Активних Громадян» щодо відповідальності конкретних чиновників за уже допущені в роботі помилки, зокрема можливої відставки головного архітектора міста – Олександра Свистунова.

Пообіцявши, в черговий раз, в усьому розібратися Кличко оперативно зник з ґанку міської адміністрації, зіславшись на невідкладні і вкрай важливі для життя міста справи. На годиннику на той час була вже 9 година вечора..

 

Дмитро Перов, Михайло Шивирьов

(Visited 1 times, 1 visits today)

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*